середу, 13 березня 2019 р.



Інтелектуальні карти та коректурні таблиці


На сучасному етапі все очевиднішим стає те, що «традиційна освіта», орієнтована на передачу знань, умінь і навичок, не задовольняє потреби молодого покоління. Саме тому проблема інноваційних методів навчання і виховання найбільш актуальна на сьогодні. Причинами нововведень, тобто інновацій, у дошкільній ланці освіти є необхідність активного пошуку шляхів розв’язання проблем, наявних у дошкільній освіті; бажання не зупинятися на досягнутому; прагнення педагогічних колективів підвищувати якість освітніх послуг, урізноманітнювати їх, задовольняючи зростаючі запити часу. Одним із пріоритетних напрямів навчально-мовленнєвої діяльності закладу дошкільної освіти є формування в дітей зв’язного мовлення, уміння самостійно складати різного типу розповіді. Такими дослідженнями займаються А. Богуш [2], О. Безсонова [1], Н. Гавриш [3]. Досягнення творчого рівня розвитку особистості можна вважати найвищим результатом будь-якої педагогічної технології. Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти та викликами Нової української школи актуалізуються питання інтегрованої освіти дошкільників як такої, що формує цілісну картину світу та відповідає особливостям сприйняття дитиною себе та довкілля. У свою чергу, інтелектуальна карта та коректурна таблиця як процес і результат пізнавальної діяльності відображає інтегровані зв’язки ключового поняття (відповідно до змісту програм), дає змогу вибудувати логіку вивчення певної теми, реально інтегруючи зміст освіти. Отже, чітко видно інтеграцію завдань із розвитку мовлення, спостережливості, мислення, уяви. К. Крутій [8] пропонує розглядати інтеграцію як природний динамічний процес, що охоплює взаємопроникнення та взаємозв’язок елементів, розділів та освітніх напрямів на основі системного і всебічного розкриття процесів та явищ, спрямованих на забезпечення цілісності знань і вмінь. На думку І. Кіндрат, в основу сучасного соціокультурного простору освіти покладено такі характеристики, як інноваційність та інтегративність. Актуалізація питання готовності педагогів до інноваційної діяльності потребує постійного творчого зростання та самовдосконалення кожного педагога на основі розуміння ролі особистості в навчанні, яка реально має стати суб’єктом пізнання, навчання, освоєння досягнень культури людства. Це є складовою ефективності сучасного освітнього процесу, спрямованого на забезпечення умов для формування особистості шляхом привласнення здобутків національної та загальнолюдської культури [5]. Здійснення освітнього процесу за стандартними методами не призводило до бажаних результатів. Отже, виникла потреба спробувати методи та інструментальні прийоми створення інтелектуальних карт, схем, коректурних таблиць, технології розв’язання винахідницьких завдань, асоціативних павутинок у роботі з дітьми дошкільного віку. Метою дослідження є аналіз та характеристика особливостей упровадження сучасних інноваційних технологій.
Ефективним засобом формування системності знань на основі інтеграції змісту дошкільної освіти є застосування методу інтелектуальних карт або карт розумових дій. Останнім часом інтелектуальні карти широко використовуються як у вітчизняній, так і зарубіжній освіті й мають різноманітні визначення. Так, у вищій школі спосіб застосування цих карт-схем носить назву метод концептуальних карт (Н. Іванченко, Л. Карпинська, Л. Тархова). У середній школі інтелектуальні карти мають назву схеми орієнтувальної основи дій (Т. Лазарєва), а також схеми розумових дій. Застосовувати метод інтелект-карт (mind mapping) у початковій школі стали у 70-80-х роках минулого століття у Великій Британії. Сама назва інноваційного педагогічного інструменту є спробою перекладу словосполучення «Mind Maps», котре використовував у своїх бестселерах її творець – британський психолог Тоні Бьюзен. Також часто зустрічаються синонімічні переклади: карти асоціацій, карти розуму, карти думок, карти пам’яті, ментальні карти, концептуальні карти. У системі дошкільної освіти застосування схем не дуже поширене. В останні роки в методиці розвитку зв’язного мовлення дітей в окремих авторських технологіях застосовуються схеми, які допомагають зберегти логіку побудови описової розповіді. Проте системних карт у дошкільній освіті не застосовували. Принципи та методику застосування інтелектуальних карт в дошкільній освіті розробила Наталя Гавриш [3]. Мета цієї технології – допомогти вихователю оптимізувати освітню діяльність завдяки унаочненню послідовності пошуково-орієнтувальних дій, встановленню взаємозв’язків різноманітних понять. Використовуються два види карт: концептуальні та інтелектуальні. Концептуальні карти є основою та інструментом тематичного планування і використовуються вихователями. Інтелектуальні карти – це комбінований метод навчально-пізнавальної діяльності (за визначенням Н.Гавриш) та творчий продукт спільної діяльності вихователів і дітей. На основі концептуальних карт вихователі планують зміст і форми реалізації тематичних циклів. Інтелектуальні карти створюються в процесі реалізації тематичних циклів як творчий продукт (колаж) та/або є наочним посібником для роботи з дітьми. 




Концептуальні засади технології М.Зайцева

Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання. За та­кого підходу читання розглядається не як передумова «прискореного розвитку», а як процес оволодіння но­вою мовною реальністю — письмовим мовленням. Опо­ненти М. Зайцева критикують його за намагання навчи­ти читати дітей у надто ранньому віці, не аргументуючи своїх міркувань. Певною мірою можна було б з ними по­годитися, якби ця технологія передбачала обов'язкове сидіння за столами, регламентувала поведінку дітей, потребувала складних дидактичних посібників. Навпа­ки, реалізація цієї технології не вириває дитину з кон­тексту її природного буття, не створює для неї нездолан­них бар'єрів. Навчання читання поєднується із грою, співом. Наприклад, запам'ятовування складів відбува­ється у формі коротких складових пісеньок (використо­вуються як фонетична розминка і супроводжуються ру­хами).
Приклад: Наочність
„Психологічні особливості віку враховуються у використанні всіх видів памяті: звукової, моторної, просторово – рухової, зорової, що робить процес навчання нескладним, захопливим”. За твердження дефектологів, які працюють із малюками, що мають вади психічного розвитку, занняття за системою М. Зайцева забезпечують неабиякі результати в опануванні читання, письма, мови. Тому окремі з цих дітей випереджають своїх здорових однолітків.
Психофізіологічні засади технологій М. Зайцева засновані на визнанні неабияких можливостей дітей дошкільного віку в сприйманні та засвоєнні на чуттєвій основі знань про навколишній світ. Їх автор виходив із того, що для повноцінного формування особистості потрібно задіяти всі органи чуття, забезпечити належний розвиток відчуттів і сприймань як головних способів пізнання дитиноюпредметів та явищ. Наприклад, безмежні можливості зору, слуху, нюху, тактильного сприймання (на дотик) слід використовувати в навчанні саме тоді, коли вони формуються і розвиваються як головні чинники пізнання дитиною світу. Адже навіть у дитини, котра народилася здоровою, неуважність батьків і педагогів до розвитку чуттєвих способів пізнання може спричинити серйозні проблеми розумового та морального розвитку. Людина зі сформованими відчуттями та вміннями сприймати вільно орієнтується в навколишньому світі, самостійна, впевнена у своїй діяльності, у стосунках з іншими людьми.


Немає коментарів:

Дописати коментар